Renault Duster ніколи не намагався здаватися тим, чим не є. Два попередні покоління цінували насамперед за простоту, практичність, витривалість і здатність спокійно їздити дорогами, на які власники багатьох міських кросоверів дивляться з обережністю. Дизайн, матеріали салону та сучасні технології в цьому переліку стояли далеко не на першому місці.
У третьому поколінні Renault, схоже, застосувала рецепт створення майже ідеального Duster. Усі практичні якості моделі залишилися на місці, але до них нарешті додали те, чого їй завжди бракувало: виразну зовнішність, приємний інтер’єр і справді вдалі цифрові рішення.
У результаті Duster перестав сприйматися виключно як «робоча конячка» для аграріїв, будівельників, мисливців чи мешканців сільської місцевості. Тепер це значно універсальніший автомобіль: на ньому зручно їздити містом, возити родину, вирушати в невеликі подорожі та за потреби без зайвих переживань з’їжджати з асфальту.
На тижневому тесті у нас побував передньоприводний Renault Duster із бензиновим турбомотором 1.3 TCe потужністю 150 к. с. і семиступеневою роботизованою коробкою EDC.
Duster, який більше не потрібно виправдовувати за дизайн
Попередні покоління Duster купували не за зовнішність. Дизайн міг подобатися або ні, але зазвичай залишався другорядним аргументом після ціни, кліренсу та практичності.
З новою моделлю ситуація змінилася. Третій Duster виглядає цілісно, сучасно і помітно дорожче, ніж його попередники. Особливо вдало автомобіль сприймається наживо, де краще видно пропорції, рельєф кузова та численні функціональні деталі.
Передня частина стала масивнішою. Вузька оптика візуально об’єднана з панеллю, на якій великими літерами написано RENAULT. Рельєфний капот, чітко окреслені колісні арки та майже вертикальні елементи бампера роблять образ упевненішим, але без надмірної агресії.
У профілі звертають на себе увагу висока лінія скління, приховані ручки задніх дверей і широкі захисні накладки.
Ззаду з’явилися характерні майже трикутні ліхтарі та масивний бампер. Усе це виглядає значно цікавіше, ніж можна було очікувати від автомобіля, який і далі залишається одним із найбільш прагматичних кросоверів на ринку.
Довжина нового Duster становить близько 4,34 метра, ширина — 1,81 метра, а колісна база — 2,66 метра. Тобто він залишається досить компактним для міста, але всередині пропонує нормальний запас простору для сімейного використання.
Салон: недорогі матеріали більше не псують враження
Інтер’єр — чи не найбільша зміна у порівнянні з попередниками.
Матеріали залишилися простими. Твердого пластику багато, і Duster не намагається приховати своє позиціонування декоративною прострочкою чи імітацією дорогих поверхонь. Але тепер це не викликає відчуття надмірної економії.
Дизайнери добре попрацювали з формою передньої панелі, фактурами й невеликими акцентами. Горизонтальні дефлектори отримали впізнавані Y-подібні елементи, центральний екран повернутий до водія, а цифрова панель приладів має просту та зрозумілу графіку.
Загалом салон виглядає значно цікавіше, ніж коштують використані в ньому матеріали. І це, мабуть, один із головних компліментів новому Duster.
Посадка висока, огляд уперед хороший, хоча широкі передні стійки та висока нижня лінія бокових вікон спочатку дещо обмежують відчуття простору навколо автомобіля. За кілька днів до цього звикаєш, а під час руху заднім ходом допомагає камера.
Передні сидіння на перший погляд здаються досить комфортними. Вони мають непоганий профіль і нормально утримують тіло в поворотах. Однак після приблизно трьох годин безперервного руху хочеться зупинитися, вийти та розім’ятися. Для звичайних міських поїздок або маршруту тривалістю годину-півтори проблем немає, але в далекій дорозі кріслам трохи бракує кращої підтримки спини та рівномірнішого розподілу навантаження.
Мультимедіа — одне з головних відкриттів
Найсильніше в салоні здивувала мультимедійна система.
Для автомобіля такого класу вона справді дуже хороша. Великий 10,1-дюймовий екран має насичені кольори, чітке зображення та приємну графіку. Інтерфейс без перебільшення інтуїтивний: потрібні функції знаходяться швидко, меню не перевантажене, а реакція на дотики майже миттєва.
Apple CarPlay та Android Auto підключаються без дротів і працюють стабільно. Смартфон інтегрується швидко, після чого на екрані доступні навігація, музика, дзвінки та звичні застосунки.
Особливо приємно, що Renault не пішла шляхом повної відмови від фізичних кнопок. Температура, інтенсивність обдуву та основні режими кліматичної системи керуються окремим блоком під дисплеєм. Налаштування легко змінювати наосліп, не відводячи погляд від дороги.
У салоні також є бездротова зарядка, кілька зручних ніш і достатньо місця для дрібних речей. Окремий плюс — підсвічування портів USB-C. Начебто дрібниця, але в сегменті B-SUV таке рішення сьогодні рідкість.
Для кріплення аксесуарів передбачена система YouClip. У різних точках салону та багажника можна встановити тримач телефона, гачок, підсклянник, невеликий контейнер або ліхтарик. Рішення просте, але цілком у дусі Duster: жодного ефекту заради ефекту, лише практичність.
Простору достатньо, багажник — один із головних аргументів
За місткістю Duster не намагається встановити рекорд, але для компактного кросовера простору тут цілком достатньо.
На другому ряду нормально розмістяться двоє дорослих пасажирів. Місця для колін і над головою вистачає, хоча третій пасажир уже помітно погіршить комфорт. Регулювання дивана чи окремих дефлекторів вентиляції позаду немає, що нагадує про бюджетне походження моделі.
Натомість передньоприводна версія виграє об’ємом багажника. Через відсутність компонентів повного приводу його місткість сягає 542 літрів. Для порівняння, у повноприводного Duster цей показник становить 411 літрів.
Форма відділення правильна, під підлогою розташоване повнорозмірне запасне колесо, а спеціальні переставні полиці дозволяють розділити простір і зафіксувати сумки чи пакети. Після складання задніх сидінь Duster легко перетворюється на автомобіль для перевезення доволі габаритних речей.
Модульовані рейлінги комплектації Techno також заслуговують окремої згадки. Їхні поздовжні секції можна розвернути поперек і використовувати як основу для боксу, кріплення велосипедів або іншого багажу. Додаткові поперечини купувати не потрібно.
1.3 TCe та EDC: найзручніший Duster для міста
Тестовий автомобіль був оснащений чотирициліндровим бензиновим турбодвигуном 1.3 TCe. Він розвиває 150 к. с. і 250 Н·м крутного моменту, доступного вже з 1700 об/хв.
Цей мотор добре знайомий за іншими моделями Renault і Nissan, а його споріднені версії також використовувалися в автомобілях Mercedes-Benz. У парі з ним працює семиступенева роботизована коробка EDC із двома зчепленнями. Привід у такій конфігурації може бути лише переднім.
У місті ця версія сприймається, мабуть, найбільш органічно в усій гамі Duster. Не потрібно постійно працювати зчепленням у заторах, а запасу тяги вистачає як для спокійної їзди, так і для швидких перестроювань.
З місця автомобіль рушає плавно. Коробка не смикається та за звичайного темпу майже непомітно змінює передачі. Двигун починає впевнено тягнути з низьких обертів, тому необхідності постійно розкручувати його немає.
Розгін до 100 км/год займає близько 9,5–9,7 секунди. За сучасними мірками це не спортивний результат, але в реальному русі Duster сприймається досить бадьорим.
Найкраще 150-сильний мотор проявляє себе не під час старту зі світлофора, а на трасі. Після 60–80 км/год залишається хороший запас тяги, тому обгони даються легко. Коробка швидко скидає одну або дві передачі, мотор виходить у робочий діапазон, і автомобіль упевнено набирає швидкість.
Іноді EDC потрібна коротка пауза, щоб зрозуміти намір водія, особливо якщо різко вимагати прискорення на середній швидкості. Але загалом її робота прогнозована і цілком відповідає повсякденному характеру моделі.
На швидкості близько 120 км/год коробка вже використовує сьому передачу, а двигун працює на невисоких обертах. До 120–130 км/год у салоні досить комфортно. Далі дедалі помітнішими стають шум шин і повітря навколо кутастого кузова.
8,6 літра без жодної електрифікації
За тиждень тесту середня витрата пального становила 8,6 л/100 км.
Маршрут включав місто, затори, трасу та поїздки дорогами різної якості. Ми не намагалися встановити рекорд економічності й використовували автомобіль у звичайному темпі.
Для кросовера зі 150-сильним бензиновим турбомотором, роботизованою трансмісією та без будь-якої гібридної підтримки це хороший показник. На трасі за спокійної їзди витрату можна знизити приблизно до 6 літрів, однак у щільному міському русі вона очікувано наближатиметься до дев’яти.
Саме відсутність системи mild hybrid робить результат нашого тесту особливо показовим. Електрифіковані конкуренти можуть бути економнішими в заторах, але Duster досягає прийнятної витрати традиційним способом — завдяки ефективному турбомотору, довгій сьомій передачі та порівняно невеликій масі.
Підвіска: бездоріжжя любить більше за розбитий асфальт
Характер підвіски залишився традиційним для Duster. Вона енергоємна, пружна та явно створена з оглядкою на погані дороги.
На ґрунті, великих хвилях і глибоких нерівностях автомобіль почувається напрочуд природно. Підвіска має достатній запас ходу, а кузов весело погойдується й підстрибує, не створюючи враження, що кожна наступна яма може щось пошкодити.
Саме поза асфальтом Duster нагадує, за що його цінували всі попередні роки. Короткі звіси, дорожній просвіт понад 200 мм і захищений пластиком кузов дозволяють їхати значно сміливіше, ніж на більшості типових міських кросоверів.
Парадокс у тому, що на розбитих міських дорогах комфорт не завжди такий переконливий. Великі ями підвіска поглинає добре, а от дрібні гострі стики, латки та лежачі поліцейські нерідко передаються в салон відчутними поштовхами.
Тобто Duster краще почувається там, де дорога вже практично закінчилася, ніж на асфальті, який лише намагається вдавати нормальний. До цього характеру потрібно звикнути.
18-дюймові колеса тестового автомобіля також не допомагають плавності руху. Для щоденної їзди 17-дюймовий варіант може виявитися логічнішим: виглядатиме трохи простіше, але краще поглинатиме короткі нерівності.
У поворотах кузов помітно крениться, а кермо налаштоване легко й не пропонує багато зворотного зв’язку. Проте вимагати від Duster азартної керованості було б дивно. Його шасі створене для іншого — спокійно долати кілометри неідеальних доріг і не змушувати водія постійно шукати найрівнішу траєкторію.
Передній привід — компроміс чи свідомий вибір?
Версія з 1.3 TCe та EDC доступна лише з переднім приводом. Для частини аудиторії це може бути принциповим недоліком, адже Duster традиційно асоціюється з хорошою прохідністю.
Проте для більшості повсякденних сценаріїв переднього приводу достатньо. Високий кліренс, короткі звіси та великі кути в’їзду й виїзду нікуди не зникли. Автомобіль легко долає ґрунтові дороги, глибокі калюжі, нерівні під’їзди до дачі та помірне бездоріжжя.
Відсутність задньої ведучої осі стане проблемою у глибокому снігу, багнюці, піску або на складному рельєфі. Тим, хто регулярно опиняється в таких умовах, варто дивитися на Duster 1.2 mild hybrid із повним приводом і механічною коробкою.
Але якщо основний маршрут проходить містом, трасою та сухими ґрунтовими дорогами, комбінація 1.3 TCe, EDC і переднього приводу виглядає практичнішою. Вона комфортніша у заторах, динамічніша на трасі та пропонує більший багажник.
Оснащення та ціни
Renault Duster 1.3 TCe 150 EDC доступний в Україні у трьох комплектаціях.
Authentic — від 1 096 500 грн. Базова версія має шість подушок безпеки, кондиціонер, круїз-контроль, задні парктроніки, денні ходові вогні та ближнє LED-світло, 16-дюймові сталеві диски й систему підключення смартфона.
Evolution — від 1 151 900 грн. Тут з’являються 7-дюймова цифрова панель приладів, камера заднього огляду, мультимедійна система OpenR із 10,1-дюймовим екраном, бездротовими Apple CarPlay та Android Auto, а також 17-дюймові легкосплавні диски.
Techno — від 1 196 900 грн. Максимальне виконання додатково отримує клімат-контроль, автоматичне стоянкове гальмо, картку-ключ «вільні руки», центральний підлокітник, темне оформлення салону, тонування задніх вікон і модульовані рейлінги.
За систему кругового огляду, контроль «сліпих зон», підігрів передніх сидінь, керма та лобового скла, 18-дюймові диски й фарбу металік потрібно доплачувати окремо. Прайс Renault датований 29 червня 2026 року, а рекомендовані ціни можуть відрізнятися від остаточної пропозиції дилера.
Висновок
Схоже, у третьому поколінні Renault справді вдалося знайти формулу правильного Duster.
Автомобіль не втратив своїх головних переваг. Він досі практичний, просторий, не боїться поганих доріг, має великий кліренс і салон, у якому не страшно щось забруднити чи подряпати. Але тепер до цього додали те, чого двом попередникам відверто бракувало: виразний дизайн, приємну архітектуру інтер’єру та сучасну мультимедійну систему.
Duster більше не потрібно обирати лише раціонально, заплющуючи очі на зовнішність або застарілий салон. Він став автомобілем, який може подобатися.
Версія з 1.3 TCe та EDC особливо добре підходить на роль універсального сімейного кросовера. Вона нормально почувається в місті, не втомлює механічною коробкою в заторах, має достатній запас потужності на трасі та пропонує великий багажник. Середня витрата 8,6 л/100 км під час нашого тесту підтвердила, що навіть без електрифікації 150-сильний Duster може бути досить економним.
Звичайно, компроміси залишилися. Матеріали салону прості, сидіння втомлюють у тривалих поїздках, підвіска жорстко реагує на дрібні міські нерівності, а повний привід для версії з EDC недоступний.
Проте тепер Duster значно ширший за звичний образ витривалої «робочої конячки». Це повноцінне повсякденне авто, на якому можна возити дітей містом, поїхати на вихідні за кількасот кілометрів, завантажити інструменти або без особливих вагань звернути на ґрунтову дорогу.
І, мабуть, саме таким Duster мав стати від самого початку.
